Історично склалося так, що старовинний Тульчин здавна був своєрідним центром культурного життя на колишній Брацлавщині, а тепер – на Вінниччині і Поділлі. Ще в давні часи тут діяли самодіяльні хори та вертепно-драматичні колективи.

У 1919 році видатний український композитор і просвітитель Микола Леонтович створив у Тульчині хорову капелу, яка досі діє в районі і носить його ім'я.

Вагомим фактором розвитку культурного життя на Вінниччині є Тульчинське училище культури. Готуючи спеціалістів для роботи в закладах культури сіл області, воно здійснює роботу по відродженню і збереженню українських національних традицій, звичаїв, обрядів, мови, музики, пісень, – всього того, що складає духовний зміст нашого суспільства, є основою української культури і нації.

Участь Тульчинського району в оглядах-конкурсах народної художньої творчості, у фестивалях, різних святах, щорічних оглядах «Театральна весна» та інших масових заходах в галузі культури в межах області і всієї України у великій мірі визначається діяльністю Тульчинського училища культури, творчим потенціалом його педагогічного колективу та студентського контингенту.

Тульчинське училище культури – один з найстаріших на Україні навчальних закладів. Історія його багата і цікава.

Навчальний заклад почав своє існування 1930 року як технікум масової комуністичної освіти, який мав 2 відділення: організаційно-масове (готувало клубних працівників) і бібліотечне (готувало бібліотекарів середньої кваліфікації).

У 1937 році заклад було перейменовано в бібліотечну школу, поряд з якою було створено і політосвітню школу, яка готувала директорів, інструкторів районних будинків культури, завідувачів клубів, масовиків.

У роки Великої Вітчизняної війни навчальний заклад не діяв.

У травні 1944 року роботу закладу відновлено. Він став називатись «Тульчинський технікум підготовки політосвітніх працівників».

У 1947 році технікум перейменовано в технікум підготовки культурно-освітніх працівників теж з двома відділеннями. Відкрито заочне відділення, на якому готувалися клубні та бібліотечні працівники.

З 1960 року запроваджено чотирирічний строк навчання, яке тривало до 1966 року.

У 1961 році технікум перейменовано в культурно-освітнє училище, а 1980 року в училище культури.

У 1982 році освоєно приміщення основного корпусу колишнього палацу Потоцьких (пам’ятки архітектури XVIII століття), а у 1985 році освоєно східний корпус цього палацу, що сприяло значному розширенню навчальної бази училища.

З вересня 1988 року училище перейшло з трирічного на чотирирічне навчання. У цьому році відбувся Всесоюзний семінар директорів училищ, а у травні 1988 року пройшов Республіканський семінар викладачів нової обрядовості.

У 1990 році відкрито музей історії училища. Навчальний заклад став базою для проведення семінарів, нарад серед споріднених навчальних закладів України.

У липні 1997 року постановою Кабінету Міністрів України Тульчинське училище культури було реорганізовано у філію Вінницького державного училища культури і мистецтв імені Миколи Дмитровича Леонтовича, що значно ускладнило процес подальшого розвитку училища.

Рішенням Вінницької обласної ради № 90 від 26 липня 2002 року створено на базі Тульчинської філії Вінницького училища культури і мистецтв імені Миколи Дмитровича Леонтовича комунальний вищий навчальний заклад «Тульчинське училище культури», шляхом відокремлення від Вінницького училища культури і мистецтв.

З 2002 року по даний час навчальний заклад діє як училище культури.